| Анотація |
На схилі віку видатні майстри слова нерідко пишуть твори які можна назвати підсумковими (таким твором, наприклад, була у Гете трагедія «Фауст» або ж у Достоєвського роман «Брати Карамазови»). У Томаса Манна, великого німецького письменника першої половини двадцятого століття, таким твором є роман «Доктор Фаустус», написаний під кінець його життя в 1943-1947 роках. Саме так визначав цей роман і його автор. В «Історії «Доктора Фаустуса». Романі одного роману», унікальному широкому самокоментарі, опублікованому через два роки після виходу роману в світ, Манн охарактеризував його як «творчий акт що ввібрав у себе матеріал цілого життя і почасти мимоволі, почасти ціною свідомого зусилля синтезував у певному згустку ціле життя...» Як видно з контексту, йдеться тут про духовне й творче життя письменника. Далі Манн каже, що зерно задуму роману відноситься до 1901 року, коли був накиданий коротенький план новели про доктора Фауста — в дусі «новел про митців» («Трістан», «Тоніо Крегер» та ін.), які він писав у той час. «Сорок два роки минуло з того дня,— коментує письменник,— коли я занотував для можливого твору думку про угоду митця з чортом, і, знайшовши давню нотатку, я відчув хвилювання, якщо не піднесення». А все тому, пояснює він далі, що це «невеличке й розпливчасте тематичне ядро» мало в собі заряд життєвої енергії, який «задовго до мого власного рішення визначив переростання новели в роман». Говорив Томас Манн і про те, що ідея «Доктора Фаустуса» своїм корінням глибоко входить в його життя і творчість, що тут маємо справу з випадком, коли автор «замолоду ставить собі в програму твір пізнього віку». Із самокоментаря дізнаємося також, що до «фаустівського сюжету» письменник звертався думкою не раз, але інші плани змушували відкладати його надалі. Поряд із тим, за словами Манна, «тут явно діяв якийсь заборонний інстинкт», що не дозволяв братися за дуже складний і відповідальний сюжет доти, доки не завершиться процес його визрівання, а заодно й визрівання самого автора. Словом, роман «Доктор Фаустус» був створений Томасом Манном, коли за його плечима вже проліг півстолітній творчий шлях (перша його новела «Пропаща» була написана й опублікована 1894 року). На цьому шляху було немало великих звершень, які збагатили німецьку й світову літературу. |