Де сонце котиться верхами. Упоряд. Ю.М. Вовчок; укладач бібліограф. І.В. Хланта; худож.- оформлення О. Наурсков Текст
Вид матеріалу:
Текст Мова: українська Публікація: Ужгород Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації 2003Опис: 208 с. іл. В опрISBN: 966-7186-88-1Тематика(и): Краєзнавча література -- Літературно-художнє видання | Весна всміхається до нас. Доки гори не сивіють. Мчать вихром дні, без вороттяЖанр/форма: -- Вибрані поезії ЗбіркаЗведення: До збірки відомого українського закарпатського поета В. Вовчка "Де сонце котиться верхами" увійшли вибрані поезії 1956-1998 років. Збірка має чотири розділи: "Весна всміхається до вас", "Доки гори не сивіють", "Мчать вихром дні, без вороття", "Упав я не терниною". Читаючи такі знайомі і незнайомі рядки віршів поета, кожен впізнає в них рідну йому людину, оспіваний край і найдорожче на всій планеті - свою матір, образ якої Василь Вовчок проніс через усю творчість, благоговіючи і вклоняючись їй доземно. Світлий, чистий і незрадливий, він наперекір всьому зберіг любов до Слова, Хліба, Землі, до України.
| Зображення обкладинки | Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Книги
|
Бібліотека-філія № 1 для дітей Абонемент старший відділ | 821(477.87) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 11665 |
Огляд полиць бібліотеки/підрозділу „Бібліотека-філія № 1 для дітей“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
| 821(477.87) Горяни. | 821(477.87) Горяни. | 821(477.87) Горяни. | 821(477.87) Де сонце котиться верхами. | 821(477.87) Висота. | 821(477.87) У долонях гір. | 821(477.87) У долонях гір. |
До збірки відомого українського закарпатського поета В. Вовчка "Де сонце котиться верхами" увійшли вибрані поезії 1956-1998 років. Збірка має чотири розділи: "Весна всміхається до вас", "Доки гори не сивіють", "Мчать вихром дні, без вороття", "Упав я не терниною". Читаючи такі знайомі і незнайомі рядки віршів поета, кожен впізнає в них рідну йому людину, оспіваний край і найдорожче на всій планеті - свою матір, образ якої Василь Вовчок проніс через усю творчість, благоговіючи і вклоняючись їй доземно. Світлий, чистий і незрадливий, він наперекір всьому зберіг любов до Слова, Хліба, Землі, до України.
Для широкого кола користувачів
укр.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його в оглядачі зображень
Немає коментарів для цієї одиниці.