Коли історія як незагойна рана... Спогади і роздуми ред. І. Ребрика; Текст
Вид матеріалу:
Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
---|---|---|---|---|---|
![]() |
Бібліотека-філія №2 Читальна зала старший відділ | 93(477) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 15953 |
Спогади Омеляна Дмитровича Довганича (8 травня 1930 - 31 жовтня 2009) - переважно документальна річ. Автор вважав, що настав час поділитися своїм досвідом, конкретними творчими здобутками. Він належить до того покоління краян, яке вступило в життя у міжвоєнний період, пережило розпад чехословацької держави, відчуло національне піднесення за Карпатскьої України, винесло шість років окупації краю Угорщиною та майже півстоліття радянської влади, з ентузіазмом зустріло зддобуття Україною незалежності. Омелян Довганич - автор багатьох книжок, брошур, сотень статей, рецензій, бібліографічних нарисів. Історичні особи, події та явища автор характеризує з наукових позицій, відкидаючи практику очорнення, паплюження і перекручування. Виправляючи історичні помилки, він зняв з багатьох політичних, культурних і громадських діячів принизливі ідеологічні ярлики та значно збагатив новітню історичну науку Закарпаття.
Роботу над книжкою Омелян Довганич завершив за кілька днів до смерті. Тим промовистіше сприймаються рядки з його передмови до видання: "Я щасливий, що знайов свою роль у житті. І не шкодую, що мені випала доля історика, краєзнавця, журналіста й публіциста. З неослабленим бажанням виконую її і робитиму це, скільки ще дарує Всевишній до останніх своїх свічок!..."
Для широкого кола читачів.
укр.
Немає коментарів для цієї одиниці.