Закарпатські втікачі в СРСР 1939-1941 упорядник. Довганич О. Д. Текст
Вид матеріалу:
Текст Мова: українська Публікація: Ужгород ВАТ "Видавництво "Закарпаття" 2008Опис: 416 с. В опрISBN: 966-347-052-6Тематика(и): Краєзнавча література -- Наукове видання -- 1939-1941 | Документи Закарпаття ГУЛАГЖанр/форма: Історія -- Збірник архівних документів і матеріалівЗведення: а нелегальний перехід радянського кордону закарпатських втікачів в СРСР засуджували на три і більше років ув'язнення. Покару вони відбували в таборах ГУЛАГу, розташованих на півночі європейської частини, Далекому Сході і у Сибіру колишнього Радянського Союзу. Після амністії у листопаді 1942 року за клопотанням уряду Чехосло- ваччини як громадяни цієї країни придатні до військової служби всту- пали в чехословацьку військову частину, що формувалася в Бузулуці Оренбурзької області Російської Федерації, і в складі Червоної армії пройшли з боями від Соколова на Харківщині до Праги, беручи участь в операціях з визволення України і Чехословаччини. Багато з них після війни залишилися в чехословацькій армії на командних посадах і ви- росли до старших офіцерів і генералів. Але амністія лише частково вирішувала справу закарпатських втікачів. Жінки, крім тих не багать- ох, що теж стали воїнами згаданої військової частини, діти, представ- ники неслов'янських національностей євреї, угорці, румуни, німці, особи, непридатні до військової служби, підозрювані органами НКВС у шпигунстві та у причетності до антирадянських націоналістичних організацій – надалі залишалися в таборах аж до 1947 року. Доля ба- гатьох дітей невідома і донині. Збірник архівних документів і матері- алів про закарпатських втікачів в СРСР у 1939-1941 роках друкується вперше.
| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|
Книги
|
Публічна бібліотека Читальна зала | 94(477.87) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 17799 |
а нелегальний перехід радянського кордону закарпатських втікачів в СРСР засуджували на три і більше років ув'язнення. Покару вони відбували в таборах ГУЛАГу, розташованих на півночі європейської частини, Далекому Сході і у Сибіру колишнього Радянського Союзу. Після амністії у листопаді 1942 року за клопотанням уряду Чехосло- ваччини як громадяни цієї країни придатні до військової служби всту- пали в чехословацьку військову частину, що формувалася в Бузулуці Оренбурзької області Російської Федерації, і в складі Червоної армії пройшли з боями від Соколова на Харківщині до Праги, беручи участь в операціях з визволення України і Чехословаччини. Багато з них після війни залишилися в чехословацькій армії на командних посадах і ви- росли до старших офіцерів і генералів. Але амністія лише частково вирішувала справу закарпатських втікачів. Жінки, крім тих не багать- ох, що теж стали воїнами згаданої військової частини, діти, представ- ники неслов'янських національностей євреї, угорці, румуни, німці, особи, непридатні до військової служби, підозрювані органами НКВС у шпигунстві та у причетності до антирадянських націоналістичних організацій – надалі залишалися в таборах аж до 1947 року. Доля ба- гатьох дітей невідома і донині. Збірник архівних документів і матері- алів про закарпатських втікачів в СРСР у 1939-1941 роках друкується вперше.
Для широкого кола користувачів
укр.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його в оглядачі зображень
Немає коментарів для цієї одиниці.