Розстріляне відродження післямова. Сверстюк Є. Текст
Вид матеріалу:
Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
---|---|---|---|---|---|
![]() |
Публічна бібліотека Читальна зала | 82.09(477) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 17693 |
Таємниця "літературного злочину", за який ліквідовано українських радянських письменників 30-х років, тривожила багатьох. Офіційне пояснення "терористи" від самого початку сприймалося, як крик злодія: "Ловіть злодія!". Реабілітація 50-х років і видання їхніх "вибраних творів" не пояснювали нічого, а ще більше завуальовували таємницю. Аж ось у Парижі 1959 року виходить антологія творів і розстріляних, і "перевихованих", і пропалих безвісти. З неї видно їхню головну вину перед сталінським режимом: вони прагнули зберегти письменницьку честь і національну гідність. Тут зібрано справді найкращі твори.
Для широкого кола користувачів
укр.
Немає коментарів для цієї одиниці.