Українська народна чарівна казка психоаналтичний аспект Рецензент М. Дмитренко Текст
Вид матеріалу:
Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
---|---|---|---|---|---|
![]() |
Публічна бібліотека | 398.2(477.87) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 18045 |
Огляд полиць бібліотеки/підрозділу „Публічна бібліотека“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
398.2(477.87) Як то давно було | 398.2(477.87) Хоч не рай, зате свій край | 398.2(477.87) Не без лукавого | 398.2(477.87) Українська народна чарівна казка | 398.3(477.87) Магія та міфологія в українському фольклорі Закарпаття: етнопсихологічний аспект | 398.4(477.87) Русалка карпатська.Двадцять п'ять історій | 398(477) Воїн в українському фольклорі: Семантичні та образні аспекти |
У монографії вперше в українській фольклористиці проаналізовано семантику персонажів українських народних чарівних казок у контексті психоаналізу. Розглянуто особливості об’єктивації архетипів “Аніма”, “Анімус“, “Самість”, “Мудрий Старий (Стара)”, “Дух”, “Тінь” шляхом аналізу сюжетів. Герої трактуються як об’єктивовані архетипи колективного несвідомого, а сюжети казок – як метафоричні сценарії вікових ініціацій чоловіка (у “чоловічих” казках) або жінки (в “жіночих” казках).
З використанням положень психоаналізу З. Фройда та К.-Г. Юнга висвітлено історію людської душі, яка в чарівних казках прихована під системою архетипних образів, мотивів і символів. Систему персонажів чарівних казок розглянуто як нерозривну єдність об’єктивованих архетипів, які у процесі взаємодії створюють мозаїчну картину індивідуації людини, яка, долаючи межу між реальним та ірреальним, знаходить шлях до осягнення Самості.
Для широкого кола користувачів
укр.
Немає коментарів для цієї одиниці.