Мої бабусі не дожили до війни Текст
Вид матеріалу:
Текст Мова: українська Публікація: Київ Ніка-Центр 2025Опис: 144 с. В опрISBN: 978-966-521-814-2Тематика(и): Літературно-художне видання | Сімейні спогади Війна РозповідіЖанр/форма: Проза -- романЗведення: У часи, коли пошуки власного коріння, історії родини та національної ідентичності стають важливими елементами самовизначення кожного українця, ця книжка дає голос як минулому, так і сьогоденню. Роман Євгенії Генової складається з сімейних спогадів та присвячений становленню національної ідентичності у родинах жителів українського Півдня. Історії об’єднані спільною рефлексією героїні, яка розповідає про свої переживання під час нинішньої повно¬масштабної війни та порівнює їх з подіями, які довелося пережити її рідним у минулому. Подумки лірична героїня постійно спілкується зі своїми пращурами, нанизуючи їхні спогади про Першу і Другу світові війни, Голодомор, репресії та інші випробування на свої суб’єктивні переживання сучасних подій. Книжка показує, що ідентичність – це не щось абстрактне, а конкретний досвід, переданий через пам’ять, розповіді, побут, мову, культуру та навіть мовчання, що ховає біль минулого.
Авторка досліджує, як досвід предків та вивчені ними уроки впливають на нас сьогодні, додаючи сили вистояти й зберегти себе як особистість і частину великої національної спільноти, як любов і пам’ять можуть зберегти цілу націю навіть у найтемніші часи.
| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|
Книги
|
Публічна бібліотека Абонемент | 821(477) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 18832 |
Огляд полиць бібліотеки/підрозділу „Публічна бібліотека“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
| 821(477) Мармурова жінка | 821(477) Ластівка | 821(477) За небокрай | 821(477) Мої бабусі не дожили до війни | 821(477) Справа про експропріацію | 821(4770 Три зозулі з поклоном | 821(477):398.3 Великдень у Франків.Дух і смак традицій |
У часи, коли пошуки власного коріння, історії родини та національної ідентичності стають важливими елементами самовизначення кожного українця, ця книжка дає голос як минулому, так і сьогоденню. Роман Євгенії Генової складається з сімейних спогадів та присвячений становленню національної ідентичності у родинах жителів українського Півдня. Історії об’єднані спільною рефлексією героїні, яка розповідає про свої переживання під час нинішньої повно¬масштабної війни та порівнює їх з подіями, які довелося пережити її рідним у минулому. Подумки лірична героїня постійно спілкується зі своїми пращурами, нанизуючи їхні спогади про Першу і Другу світові війни, Голодомор, репресії та інші випробування на свої суб’єктивні переживання сучасних подій. Книжка показує, що ідентичність – це не щось абстрактне, а конкретний досвід, переданий через пам’ять, розповіді, побут, мову, культуру та навіть мовчання, що ховає біль минулого.
Авторка досліджує, як досвід предків та вивчені ними уроки впливають на нас сьогодні, додаючи сили вистояти й зберегти себе як особистість і частину великої національної спільноти, як любов і пам’ять можуть зберегти цілу націю навіть у найтемніші часи.
Для широкого кола читачів
укр.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його в оглядачі зображень
Немає коментарів для цієї одиниці.