Завжди, коли повертаюся додому Текст
Вид матеріалу:
Текст Публікація: Київ Радянський письменник 1989Опис: 367 с. В опрISBN: 5-333-00246-0Тематика(и): Літературно-художнє видання -- Переважно 1980-ті роки; сучасність автора -- Україна | Преса Родина Село Пам’ять КолгоспЖанр/форма: Соціально-психологічний роман -- РоманЗведення: Твір українського радянського письменника продовжує деякі лінії роману "Ордалія", що вийшов раніше. Діють в ньому діти головних героїв попереднього роману, наші сучасники. У центрі оповіді – син полеглого фронтовика Максим Волошко, редактор однієї з газет. Дія відбувається в наші дні, коли перед пресою відкрились нові можливості говорити з читачами прямо, чесно, відверто. У своїх непростих роздумах про життя головний герой знову й знову повертається до досвіду свого рідного села, першого комунара Арсена Волошка й створеної ним комуни, а потім – колгоспу, спроектовує минуле на наші недавні невдачі й помилки. В мозаїчній манері автор змальовує минуле і сучасне, як безперервний потік життя, шукає ті корені, з яких виріс бурян застійних явищ.
| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|
Книги
|
Публічна бібліотека Абонемент | 821(477) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 20359 |
Огляд полиць бібліотеки/підрозділу „Публічна бібліотека“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
| 821(477) Вибрані твори | 821(477) Брати. Повість. Вуркагани. Повість. Диктатура. П'єса | 821(477) Планета | 821(477) Завжди, коли повертаюся додому | 821(477) Ордалія | 821(477) Останній поворот | 821(477) Що з вами сталося, хлопчики? |
Твір українського радянського письменника продовжує деякі лінії роману "Ордалія", що вийшов раніше. Діють в ньому діти головних героїв попереднього роману, наші сучасники. У центрі оповіді – син полеглого фронтовика Максим Волошко, редактор однієї з газет. Дія відбувається в наші дні, коли перед пресою відкрились нові можливості говорити з читачами прямо, чесно, відверто. У своїх непростих роздумах про життя головний герой знову й знову повертається до досвіду свого рідного села, першого комунара Арсена Волошка й створеної ним комуни, а потім – колгоспу, спроектовує минуле на наші недавні невдачі й помилки. В мозаїчній манері автор змальовує минуле і сучасне, як безперервний потік життя, шукає ті корені, з яких виріс бурян застійних явищ.
Для широкого кола читачів
укр.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його в оглядачі зображень
Немає коментарів для цієї одиниці.