Межигірський дід Текст
Вид матеріалу:
Текст Мова: українська Публікація: Київ Ще одну сторінку 2024Опис: 320 сISBN: 978-617-522-249-2Тематика(и): Літературно-художне виданняЖанр/форма: Вітчизняна класика -- вибрані твориЗведення: Олекса Стороженко відомий насамперед веселими оповіданнями про чортів і «прикрих баб», та справжню любов він плекав саме до історичної минувшини. Мандруючи у службових справах, письменник полюбляв знайти старожила і розпитати його про колишні часи, — нерідко це виливалося в унікальні історії.
Проза Стороженка просякнута духом козаччини й тугою за безповоротно втраченим минулим. Поряд із замальовками-гуморесками письменник фіксує на папері загублені дні слави запорожців і гайдамаків, збирає народні легенди й бувальщини, записує фольклор.
Крім того, Стороженко мав на меті створити «українського Фауста» в образі легендарного Марка Пекельного, що мандрує на межі між цим і тим світом. Якби не передчасна смерть автора — хтозна, чи не став би цей твір поряд з Енеїдою і Чорною радою.
Наслідуючи приклад письменника, можемо й ми поринути в минуле, збережене хіба на сторінках книжок, і оживити його, як робив це Олекса Стороженко, створюючи «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа», «Дороша», «Марка Проклятого» та інші неповторні твори.
| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|
Книги
|
Публічна бібліотека Абонемент | 821(477) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 22093 |
Огляд полиць бібліотеки/підрозділу „Публічна бібліотека“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
| 821(477) Хрущі над вишнями | 821(477) Темний спадок. Братство. | 821(477) Сонце сходить | 821(477) Межигірський дід | 821(477) Лель і Полель | 821(4770 Три зозулі з поклоном | 821(477):271.4 Великий митрополит Андрей Шептицький в українському художньому слові |
Олекса Стороженко відомий насамперед веселими оповіданнями про чортів і «прикрих баб», та справжню любов він плекав саме до історичної минувшини. Мандруючи у службових справах, письменник полюбляв знайти старожила і розпитати його про колишні часи, — нерідко це виливалося в унікальні історії.
Проза Стороженка просякнута духом козаччини й тугою за безповоротно втраченим минулим. Поряд із замальовками-гуморесками письменник фіксує на папері загублені дні слави запорожців і гайдамаків, збирає народні легенди й бувальщини, записує фольклор.
Крім того, Стороженко мав на меті створити «українського Фауста» в образі легендарного Марка Пекельного, що мандрує на межі між цим і тим світом. Якби не передчасна смерть автора — хтозна, чи не став би цей твір поряд з Енеїдою і Чорною радою.
Наслідуючи приклад письменника, можемо й ми поринути в минуле, збережене хіба на сторінках книжок, і оживити його, як робив це Олекса Стороженко, створюючи «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа», «Дороша», «Марка Проклятого» та інші неповторні твори.
Для широкого кола читачів
укр.
Книги
Немає коментарів для цієї одиниці.