Гойдалка дихання пер. з нім. Н.В. Сняданко Текст
Вид матеріалу: Текст Мова: українська Серія: Б-ка нобелівських лауреатівПублікація: Харків Фоліо 2011Опис: 286 с. В. опрISBN: 978-966-03-5821-8Тематика(и): Літературно-художнє виданняЖанр/форма: Класична проза -- РоманЗведення: Герта Мюллер (нар. 1953 р.) — німецька письменниця з румунським корінням, лауреат багатьох престижних літературних нагород та Нобелівськоі премії з літератури 2009 року. Одна з головних тем її творів — повоєнні долі німецької меншини Румунії. Цій темі присвячений і роман «Гойдалка дихання», що перекладений українською мовою вперше. На початку 1945-го Леопольда Ауберга, як і багатьох румунських німців, вивезли на примусові роботи в Україну. Що чекало їх у майбутньому — ніхто й уявити собі не міг. Леопольд тоді добре запам’ятав прощальні слова своєї бабусі: «Я знаю, ти повернешся». Ці слова супроводжували його усі жахливі роки у таборі, вони протидіяли «янголу голоду», що завжди кружляв довкола, і тримали хлопця у житті. Він повернувся додому, та це було повернення в інший світ, не в той, що він пам’ятав і де йому вже не було місця.Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
---|---|---|---|---|---|
Книги | Публічна бібліотека Абонемент | 821(112) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Видано | 24/10/2024 | 4792 |
Огляд полиць бібліотеки/підрозділу „Публічна бібліотека“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
821.111(73) Зона покриття | 821(112) Парфуми: Історія одного вбивці | 821(112) Голуб | 821(112) Гойдалка дихання | 821(112) Лист незнайомої | 821(112) Гра в бісер | 821(112) Романи |
Герта Мюллер (нар. 1953 р.) — німецька письменниця з румунським корінням, лауреат багатьох престижних літературних нагород та Нобелівськоі премії з літератури 2009 року. Одна з головних тем її творів — повоєнні долі німецької меншини Румунії. Цій темі присвячений і роман «Гойдалка дихання», що перекладений українською мовою вперше. На початку 1945-го Леопольда Ауберга, як і багатьох румунських німців, вивезли на примусові роботи в Україну. Що чекало їх у майбутньому — ніхто й уявити собі не міг. Леопольд тоді добре запам’ятав прощальні слова своєї бабусі: «Я знаю, ти повернешся». Ці слова супроводжували його усі жахливі роки у таборі, вони протидіяли «янголу голоду», що завжди кружляв довкола, і тримали хлопця у житті. Він повернувся додому, та це було повернення в інший світ, не в той, що він пам’ятав і де йому вже не було місця.
Для широкого кола читачів
укр.
Немає коментарів для цієї одиниці.