Абрикоси зацвітають уночі Текст

Книга «Абрикоси зацвітають уночі» Олі Русіної комусь може здатись трохи казковою, але розповідається у ній про звичайних людей, які живуть у реальному світі, а ще – про безпілотників, які продовжують літати над українськими землями і охороняти їх від ворогів, що прийшли колись і ніяк не хочуть виходити. Хоч твір і можна віднести до підліткової літератури, його можуть читати й дорослі. Над Донбасом летить безпілотник, але кермувальника у нього вже немає, бо десь зв’язок з ним обірвався. Найсумніше, що він навіть не може пригадати, хто ним керував, хоча добре знає, що то був чоловік, а радіохвилі поєднували їх тривалий час. Коли зв’язку раптом не стало, літак втратив усі орієнтири. Більше він не розумів, куди має летіти, що потрібно робити, та й для чого взагалі він призначений. Так і блукав він розгублено у небі, аж поки не побачив маленького хлопчика з його чотирилапим другом. То були Устим і Жменька, які жили на тій території України, що вже опинилась під окупацією. Багато хто з місцевих мешканців виїхав, але люди, що лишились, призвичаїлись до нової реальності і просто жили далі. Для Устима, якому й погратись не було зазвичай з ким, окрім собачки, знайомство з безпілотником стало радісною подією, бо у нього з’явився нарешті друг. Отже, життя продовжується, і варто вірити, що колись абрикоси цвістимуть знову…

Для середнього шкільного віку

укр.