Вона була з Маріуполя пер. з нім.Христини Назаркевич Текст

За: Водін, НаташаВид матеріалу: Текст Текст Мова: українська Публікація: Чернівці Книги - XXI 2019Опис: 336 с . В опрISBN: 978-617-614-273-7Тематика(и): Літературно-художнє видання | Біографія Мама Громадянська війна Втрата рідних ТабориЖанр/форма: [Фікшн] -- РоманЗведення: Роман «Вона була з Маріуполя» (2017) присвячено матері письменниці, яка надто рано пішла з життя. Те, чого не змогла збагнути десятирічна донька, мотиви іноді геть незрозумілих вчинків матері чи, скажімо, фразу, яку мама часто повторювала: «Бачила б ти те, що я набачилася…» – намагається з дистанції часу і віку розплутати зріла жінка, письменниця Наташа Водін. Роман так і залишиться багато в чому непідтвердженим припущенням авторки, яка спробувала, опираючись на більш ніж скупі інформації – адже фактично жодних достовірних архівних матеріалів про примусових робітників не збереглося, як і не залишилося вже людей, які могли б викласти свої спостереження очевидців, – розповісти світові на прикладі історії життя своєї матері історію сотень тисяч людей зі зламаними долями, про яких мало що пам’ятають сьогодні. Щоб написати історію матері, авторка застосовує всю силу емпатії, намагаючись відтворити умови життя і душевний стан молодої жінки упродовж страшного у своїй безпросвітності життя: народження в час громадянської війни в заможній маріупольській родині, поступова втрата рідних людей, страх, голод, невідомість, виснажлива праця, животіння в таборах для переміщених осіб, постійне приниження і, врешті, остаточна втрата віри в себе..
Список(и), у яких присутня ця одиниця: Ужгородська публічна бібліотека
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цього заголовку. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
    середня оцінка: 0.0 (0 голосів)
Тип одиниці зберігання Поточна бібліотека Шифр зберігання Стан Очікується на дату Штрих-код
Книги Книги Публічна бібліотека
Абонемент
821(430) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) Видано 22/02/2024 992

Роман «Вона була з Маріуполя» (2017) присвячено матері письменниці, яка надто рано пішла з життя. Те, чого не змогла збагнути десятирічна донька, мотиви іноді геть незрозумілих вчинків матері чи, скажімо, фразу, яку мама часто повторювала: «Бачила б ти те, що я набачилася…» – намагається з дистанції часу і віку розплутати зріла жінка, письменниця Наташа Водін. Роман так і залишиться багато в чому непідтвердженим припущенням авторки, яка спробувала, опираючись на більш ніж скупі інформації – адже фактично жодних достовірних архівних матеріалів про примусових робітників не збереглося, як і не залишилося вже людей, які могли б викласти свої спостереження очевидців, – розповісти світові на прикладі історії життя своєї матері історію сотень тисяч людей зі зламаними долями, про яких мало що пам’ятають сьогодні. Щоб написати історію матері, авторка застосовує всю силу емпатії, намагаючись відтворити умови життя і душевний стан молодої жінки упродовж страшного у своїй безпросвітності життя: народження в час громадянської війни в заможній маріупольській родині, поступова втрата рідних людей, страх, голод, невідомість, виснажлива праця, животіння в таборах для переміщених осіб, постійне приниження і, врешті, остаточна втрата віри в себе..

Для широкого кола читачів

укр.

Немає коментарів для цієї одиниці.

для можливості публікувати коментарі.

Натисніть на зображення, щоб переглянути його в оглядачі зображень

Працює на АБІС Коха