<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<mods xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xmlns="http://www.loc.gov/mods/v3" version="3.1" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-1.xsd">
  <titleInfo>
    <title>Майже ніколи не навпаки</title>
  </titleInfo>
  <name type="personal">
    <namePart>Матіос, Марія</namePart>
    <role>
      <roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm>
    </role>
  </name>
  <typeOfResource>text</typeOfResource>
  <genre authority="">Драма. Історичне-Сімейна сага в новелах</genre>
  <originInfo>
    <place>
      <placeTerm type="text">Київ</placeTerm>
    </place>
    <publisher>А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА</publisher>
    <dateIssued>2025</dateIssued>
    <issuance>monographic</issuance>
  </originInfo>
  <language>
    <languageTerm authority="iso639-2b" type="code">ukr</languageTerm>
  </language>
  <physicalDescription>
    <form authority="marcform">print</form>
    <form authority="gmd">Текст</form>
    <extent>192 с.</extent>
  </physicalDescription>
  <abstract>…Усе нарешті знаходить своє місце в призначеному часі та просторі… Сімейна сага Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки» за формою, майстерністю та глибиною викладу не поступається її найвідомішому роману — «Солодка Даруся», який визнано найкращою художньою книжкою останнього українського 15-річчя. Зачарований бездоганним стилем нового роману читач дещо спантеличений гіркою логікою викладених подій. Лише на останніх сторінках книги він знайде відповідь, чому так сталося в першій новелі «Чотири — як рідні — брати». А «Гойданка життя» остаточно переконає, що майже ніколи не є навпаки. Бо не могло бути інакше… Теза письменниці про те, що «важить не час, а людина в обставинах часу», розкривається через драматичну історію кількох гуцульських родин часів Австро-Угорської монархії, Першої світової війни та першої третини XX століття. Великі пристрасті звичайних людей, легке марево містики, «багатоярусний» сюжет, ненав'язливі роздуми над вічною дилемою Любові — Ненависті, Гріха — Спокути, дивовижне мовне багатство — ці неодмінні атрибути стилю Марії Матіос спонукають до глибокого думання, неприхованого захоплення й викликають потребу занурюватися в багатоликий і колоритний світ письменницької уяви й реальних знань. Кожен персонаж цієї небуденної драми має беззаперечне алібі, неопротестовану правду і власні суди честі. А отже, має право чинити так, як не можна передбачити жодною логікою чи писаним законом. Закони честі вступають у суперечку із законами серця. І тому майже ніколи не є навпаки. А є саме так…</abstract>
  <targetAudience>Для широкого кола читачів</targetAudience>
  <note>укр.</note>
  <subject>
    <topic>Літературно-художнє видання</topic>
  </subject>
  <subject>
    <topic>Історії гуцульських родин </topic>
    <topic>Гріх–Спокута</topic>
    <topic>Любові–Ненависть </topic>
    <topic>Перша світова війна</topic>
  </subject>
  <classification authority="udc">821(477)</classification>
  <identifier type="isbn">978-617-585-196-8</identifier>
  <recordInfo>
    <recordContentSource authority="marcorg"/>
    <recordCreationDate encoding="marc">211213</recordCreationDate>
    <languageOfCataloging>
      <languageTerm authority="iso639-2b" type="code">укр.</languageTerm>
    </languageOfCataloging>
  </recordInfo>
</mods>
