<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<mods xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xmlns="http://www.loc.gov/mods/v3" version="3.1" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-1.xsd">
  <titleInfo>
    <title>Дзвінка. Українка, народжена в СРСР</title>
  </titleInfo>
  <name type="personal">
    <namePart> Кур'ята,Ніна</namePart>
    <role>
      <roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm>
    </role>
  </name>
  <typeOfResource>text</typeOfResource>
  <genre authority=""> Сучасна українська проза</genre>
  <originInfo>
    <place>
      <placeTerm type="text">Київ</placeTerm>
    </place>
    <publisher>Лабораторія</publisher>
    <dateIssued>2024</dateIssued>
    <issuance>monographic</issuance>
  </originInfo>
  <language>
    <languageTerm authority="iso639-2b" type="code">ukr</languageTerm>
  </language>
  <physicalDescription>
    <form authority="marcform">print</form>
    <form authority="gmd">Текст</form>
    <extent>376 с.</extent>
  </physicalDescription>
  <abstract>У вас така гарна українська мова – ви, мабуть, зі Львова?» – цю фразу головна героїня дебютного роману Ніни Кур’яти «Дзвінка» чутиме безліч разів. І постійно долатиме чужі стереотипи стосовно себе і своїх земляків з українського Півдня.

Ця книга про те, як це — народитися українкою в СРСР, відчути на собі спочатку радянську пропаганду і мовну дискримінацію, а потім –  упередженість земляків з інших регіонів. Створити та втримати власну ідентичність Дзвінці допомагає сім’я – саме родинні історії та сімейне виховання сіють в ній зерна сумніву стосовно того, а чи варто вірити тому, що говорять у школі, пишуть в газетах і «брешуть» по телевізору.   

Дитинство головної героїні припадає на добу пізнього Брєжнєва і початку «Перестройки», юність — на розвал Радянського Союзу та сумнозвісні дев’яності, а доросле життя — на остаточне становлення Незалежності. Переїхавши до Одеси, Дзвінка має відстоювати свою інакшість в зросійщеному середовищі, а згодом в Києві та на Заході України має доводити, що вона – така сама українка, як і ті, хто народилися по інший бік Збруча, її рідна мова – українська, і на Одещині живуть українці.

Герої книги розмовляють українською та російською мовами, подільським та галицьким діалектом – і, звісно ж, суржиком. Там є такі слова, як «клубніка», «помидора», «ґаблі», «каляфьор» і «спіжарка». Все, як у нашому житті, такому багатому на непередбачувані обставини і різноманітні культурні коди. </abstract>
  <targetAudience>Для широкого кола читачів</targetAudience>
  <note>укр.</note>
  <subject>
    <topic>Літературно-художне видання</topic>
  </subject>
  <subject>
    <topic>Радянська пропаганда</topic>
    <topic>Упередженість</topic>
    <topic>Мовна дискримінація</topic>
  </subject>
  <classification authority="udc">821(477)</classification>
  <identifier type="isbn">978-617-8299-23-1</identifier>
  <recordInfo>
    <recordContentSource authority="marcorg"/>
    <recordCreationDate encoding="marc">260721</recordCreationDate>
    <languageOfCataloging>
      <languageTerm authority="iso639-2b" type="code">укр.</languageTerm>
    </languageOfCataloging>
  </recordInfo>
</mods>
