<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<mods xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xmlns="http://www.loc.gov/mods/v3" version="3.1" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-1.xsd">
  <titleInfo>
    <title>Двері в день</title>
  </titleInfo>
  <name type="personal">
    <namePart>Шкурпій,Ґео</namePart>
    <role>
      <roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm>
    </role>
  </name>
  <typeOfResource>text</typeOfResource>
  <genre authority="">Українська класика  -вибрана проза</genre>
  <originInfo>
    <place>
      <placeTerm type="text">Київ</placeTerm>
    </place>
    <publisher>ВГ "Ще одну сторінку"</publisher>
    <dateIssued>2025</dateIssued>
    <issuance>monographic</issuance>
  </originInfo>
  <language>
    <languageTerm authority="iso639-2b" type="code">ukr</languageTerm>
  </language>
  <physicalDescription>
    <form authority="marcform">print</form>
    <form authority="gmd">Текст</form>
    <extent>432 с.</extent>
  </physicalDescription>
  <abstract>Один день — як уся епоха. З першим ранковим світлом у провінційному місті починається ланцюг подій, що зводить докупи страйкарів і поліцаїв, богему і спекулянтів, закоханих і циніків. У центрі цього карколомного монтажу — Теодор Гай: інтелігент із темною ідеєю (він ідеально спланував… труну), який ніяк не може наважитися на справжній вчинок. Поки він вагається, місто розігрівається до білої точки: корчма обертається штабом страйкому, джаз-бенд грає на тлі сутичок, вулиці гудуть від чуток і демонстрацій, а до світанку кожному доведеться обрати двері — у день чи назад у сутінки. Ранок: Теодор Гай робить дивне замовлення й намагається «обійти долю», але натомість сам уляпається в містечкові інтриги. День: у місті вибухає трудовий конфлікт; корчма перетворюється на реєстратуру страйкарів, де старий робітник Андріяш Вале, Франц Каркаш, Леон Мустак та інші ведуть свою гру. Ніч: згущується готичний настрій — джаз, шинквас, підпільні домовленості, затримання, постріли, — ілюзії тріскають. Світанок: ті самі «двері в день» відчиняються — і це вже не красива метафора, а момент вибору, від якого не втекти.

</abstract>
  <targetAudience>Для широкого кола читачів</targetAudience>
  <note type="statement of responsibility">упоряд.Є.Плясецький</note>
  <note>укр.</note>
  <subject>
    <topic>Літературно-художне видання</topic>
  </subject>
  <subject>
    <topic>Місяць з рушницею</topic>
    <topic>Провокатор</topic>
    <topic>Зруйнований полон</topic>
  </subject>
  <classification authority="udc">821(477)</classification>
  <identifier type="isbn">978-617-522-577-6</identifier>
  <recordInfo>
    <recordContentSource authority="marcorg"/>
    <recordCreationDate encoding="marc">260818</recordCreationDate>
    <languageOfCataloging>
      <languageTerm authority="iso639-2b" type="code">укр.</languageTerm>
    </languageOfCataloging>
  </recordInfo>
</mods>
