<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<mods xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xmlns="http://www.loc.gov/mods/v3" version="3.1" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-1.xsd">
  <titleInfo>
    <title>Арабески</title>
  </titleInfo>
  <name type="personal">
    <namePart>Жадан, Сергій</namePart>
    <role>
      <roleTerm authority="marcrelator" type="text">creator</roleTerm>
    </role>
  </name>
  <typeOfResource>text</typeOfResource>
  <genre authority="">збірка оповідань-Сучасна українська проза </genre>
  <originInfo>
    <place>
      <placeTerm type="text">Чернівці</placeTerm>
    </place>
    <publisher>Меридіан Черновіц</publisher>
    <dateIssued>2025</dateIssued>
    <issuance>monographic</issuance>
  </originInfo>
  <language>
    <languageTerm authority="iso639-2b" type="code">ukr</languageTerm>
  </language>
  <physicalDescription>
    <form authority="marcform">print</form>
    <form authority="gmd">Текст</form>
    <extent>136с. іл.</extent>
  </physicalDescription>
  <abstract>Як і обіцяє назва, дванадцять оповідань цієї збірки у підсумку утворюють химерний візерунок, окремі лінії якого переплітаються, підхоплюють одна одну і впізнають себе у взаємних відображеннях. Щоправда, візерунок цей — не зовсім рослинний, хоча й рослинний також. Але передусім він складається з історій людей. Людей із різним минулим, зруйнованим сьогоденням і невідомим майбутнім. «Ми, — каже автор, — покладаємося на пам’ять, аби залишатися собою, ми зживаємося з новим досвідом, аби приймати це життя, ми не відмовляємося від ілюзій, оскільки впевнені у власній ніжності й запеклості. Про цей час говоритимуть як про час великої жорстокості і великої сердечності. Цей час пізнаватиметься за голосами людей, які не бояться свідчити і звинувачувати, а також дякувати й освідчуватись».

Століття тому «Арабески» Миколи Хвильового поклали початок формуванню міського тексту Харкова. Українського Харкова. Нехай і на численних контрастах із Хвильовим, але «Арабески» Сергія Жадана якраз є свідченням того, що текст цей не обривається, а навпаки — триває, продовжує ткатися і дозволяє без надмірного переляку вдивлятися в наступні сто років. </abstract>
  <targetAudience>Для широкого кола читачів</targetAudience>
  <note>укр.</note>
  <subject>
    <topic>Літературно-художне видання</topic>
  </subject>
  <classification authority="udc">821(477)</classification>
  <identifier type="isbn">978-617-8138-33-2</identifier>
  <recordInfo>
    <recordContentSource authority="marcorg"/>
    <recordCreationDate encoding="marc">211116</recordCreationDate>
    <recordChangeDate encoding="iso8601">20260904142306.0</recordChangeDate>
    <languageOfCataloging>
      <languageTerm authority="iso639-2b" type="code">укр.</languageTerm>
    </languageOfCataloging>
  </recordInfo>
</mods>
