Князь Кий Худож. І. Принцевський; Рецензент доктор історичних наук П. Толочко Текст
Вид матеріалу:
Текст Мова: українська Серія: Бібліотечна серіяПублікація: Київ Веселка 1982Опис: 270 с. Іл. В опрТематика(и): Літературно-художнє видання | Київська Русь. Боротьба з половцями. Життя князяЖанр/форма: Історична проза. -- Роман.Зведення: В зручній і мелодійній формі автор знайомить з історією неньки-України. "Князь Кий" оповідає про мужнього 22-річного хлопця, Кия, що в виру гуннської навали на Україну в V столітті зумів відстояти честь і гордість України, а головне — захистити жителів від кочовиків-завойовників. Паралельно оповідається про побут мешканців тогочасної Украни, про їх вірування. Наші предки вірили в Богів. Не в одного Бога, а в силу-силенну Богів, зокрема вірили в Перуна, Велеса, Дажбога, Ярила, Сварога, Хорса, Стрибога. Вірили, що в лісах живуть русалки і мавки, а на печі живе домовик. Цим Богам давали требу (жертву), коли просто якуйсь їжу, а інколи і "княжу требу" — людську жертву. Боги ці були зрозумілі давнім слов’янам, а ті, що прийшли на зміну їм — християнські, лише похмуро дивилися з ікон і не могла українська душа багатьох мешканців осягнути їх. І довго ще "погани" продовжували молитися своїм Богам, за що їх часто карали.
| Зображення обкладинки | Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Книги
|
Бібліотека-філія № 1 для дітей Абонемент старший відділ | 821 (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 6542 |
В зручній і мелодійній формі автор знайомить з історією неньки-України. "Князь Кий" оповідає про мужнього 22-річного хлопця, Кия, що в виру гуннської навали на Україну в V столітті зумів відстояти честь і гордість України, а головне — захистити жителів від кочовиків-завойовників. Паралельно оповідається про побут мешканців тогочасної Украни, про їх вірування. Наші предки вірили в Богів. Не в одного Бога, а в силу-силенну Богів, зокрема вірили в Перуна, Велеса, Дажбога, Ярила, Сварога, Хорса, Стрибога. Вірили, що в лісах живуть русалки і мавки, а на печі живе домовик. Цим Богам давали требу (жертву), коли просто якуйсь їжу, а інколи і "княжу требу" — людську жертву. Боги ці були зрозумілі давнім слов’янам, а ті, що прийшли на зміну їм — християнські, лише похмуро дивилися з ікон і не могла українська душа багатьох мешканців осягнути їх. І довго ще "погани" продовжували молитися своїм Богам, за що їх часто карали.
Для середнього та старшого шкільного віку
укр.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його в оглядачі зображень
Немає коментарів для цієї одиниці.