000			02624nam a22002537a 4500
003			Uzh_bibl
008			240708b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a978-966-10-8825-1 _c262 грн.
040			_bукр.
041			_2ukr _aukr
080			_a821(477)
090			_a821(477) _bЧ-55
100			_a.
245			_aЧи бачать небеса котів. _bПам'яті загиблих внаслідок російської агресії в мирних містах України. _cупоряд. О. Полевіна, Е. Заржицька; _hТекст
260			_aТернопіль _bВидавництво "Богдан" _c2024 р.
300			_a192 с. _bіл. _fВ опр.
520			_aЖивуть люди поруч… У кожного — своя доля. І тільки смерть для всіх — єдина. Життя триває — в ньому є місце радості навіть у пекельні часи. І людина сподівається, планує, мріє... Але раптом це життя перериває ворожа ракета — мирне життя мирної людини далеко від лінії фронту. Життя маленької дівчинки, молодого хлопця, майбутньої — але, не судилося! — молодої мами, старого… Бабусі й онуки, батьки й діти, кішки й собаки — усі, хто мешкає в будинку, одномоментно перестають існувати… Це — без права на забуття. 36 квартир багатоповерхівки, яку зруйнувала російська ракета. 36 квартир у під’їзді, в який влучила ракета. 36 родин, і безліч нездійснених надій, загублених доль, страчених життів. 36 авторів розповідають про будинок, подібних до якого так багато в усій Україні. Це — Реквієм по всіх, кого торкнулася війна. Для широкого кола читачів.
521			_aДля широкого кола читачів.
546			_aукр.
650			_aЛітературно -художнє видання
653			_aЖиття _aДоля _aСмерть _aЛюдина _aСподівання _aЛінія фронту _aРеквієм _aВійна
655			_aПроза _vПовісті
942			_2udc _cBK
999			_c10399 _d10399