000 | 02418nam a22002777a 4500 | ||
---|---|---|---|
003 | Uzh_bibl | ||
005 | 20240729154716.0 | ||
008 | 231115b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
020 |
_a078-966-03-9491-9 _c229.00 |
||
040 | _bукр. | ||
041 |
_2ukr _aukr |
||
080 | _a821(477) | ||
090 |
_a821(477) _bВ 60 |
||
100 | _aВласенко, Ірина | ||
245 |
_aМузика вітру _cхудож.-оформлювач М. Мендор _hТекст |
||
260 |
_aХарків _bФоліо _c2023 |
||
300 |
_a317 с. _fВ опр. |
||
490 | _aСерія "Червона серія" | ||
520 | _aІрина Власенко — українська письменниця, неодноразова дипломантка «Коронації слова», лауреатка Державної премії ім. М. В. Гоголя, переможниця шостого всеукраїнського конкурсу ім. Григора Тютюнника. Має сім виданих романів, п’ять книжок у жанрі белетризованої біографії, оповідання у колективних збірках і журнальних виданнях. Живе і працює у Києві. Що трапляється з дівчиною, котру накривають видіння про чуже жахливе минуле, в яких вона — жертва сталінських репресій, голодомору, війни, Чорнобильської катастрофи?.. Що відчуває хлопець, коли випадково дізнається, що його прадід був офіцером НКВС? Владу і Софійці доведеться це узнати й усвідомити, що минуле нікуди не зникає, навіть якщо ти про нього нічого не знаєш. Пам’ять предків керує нами незалежно від нашого бажання. Ми чуємо її як музику вітру... | ||
521 | _aДля широкого кола користувачів | ||
546 | _aукр. | ||
650 | _aЛітературно-художнє видання | ||
653 |
_aПамять _aВидіння _aГолодомор |
||
655 |
_vРоман _aСучасна українська проза |
||
942 |
_2udc _cBK |
||
999 |
_c10762 _d10762 |