000			02151nam a22002537a 4500
003			Uzh_bibl
005			20240817154559.0
008			240817b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a978-617-12-9581-0 _c157.00
040			_bукр.
041			_2ukr _aukr
080			_a821(477)
090			_a821(477) _bК 78
100			_aКоціра, Христина
245			_aЯблука Єви _hТекст
260			_aХарків _bКнижковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля" _c2022
300			_a224 с. _fВ опр
520			_aЄва жила й дякувала Богу: чоловік роботящий, дітки здорові, велика війна повз пройшла. Але не знала, що земля їхня тепер не їм належить. Як безправну худобу завантажили їх у вагон й повезли невідомо куди. За лінією Керзона вона залишила рідну хату й попіл батьків і сестри, село яких спалили поляки. У поїзді Єва рятує від смерті немовля й на знак подяки від родини лемків отримує подарунок — дерев’яне яблучко... Іра, онука Єви, живе без мети, без мрії. Аж поки за завданням редакції не опиняється на Сході України. У Пісках, у жінки, що ховається з сином від обстрілів, вона бачить дерев’яне яблучко... Червоним і чорним вишила доля життєві шляхи трьох жінок. «Чи не дарма все було?» — наче спитає одна. І цвітом яблуні доля дасть їй відповідь.
521			_aДля широкого кола читачів.
546			_aукр.
650			_aЛітературго-художнє видання
655			_aІсторична проза _vРоман
942			_2udc _cBK
999			_c11056 _d11056