000			02522nam a22002537a 4500
003			Uzh_bibl
008			241209b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a978-617-553-070-2 _c161.00
040			_bукр.
041			_2ukr _aukr
080			_a821(477)
090			_a821(477) _bД 36
100			_aДереш,Любко
245			_aПогляд медузи.Маленька книга пітьми _hТекст
260			_aЛьвів _bВидавництво Анетти Антоненко _c2024
300			_a196 с. _fВ опр.
520			_aКолишній львів'янин Лесь — викладач-літературознавець, що вже багато років живе у Києві. Його близький товариш Славко, з яким Лесь товаришує ще зі шкільних часів, мобілізувався, але отримав поранення під Ізюмом і повернувся на реабілітацію до Львова. Лесик, натомість, від початку війни залишається у тилу в Києві, принагідно волонтерить й продовжує викладацьку роботу. Провідуючи пораненого товариша у Львові, він розуміє, що Славко дуже змінився внаслідок війни. Хоч Славко відкрито й не осуджує Леся за те, що Лесь не воює, той відчуває, що давня дружба вже неможлива. Втрата товариша стає дуже болісною для Леся, і він відчуває на собі великий тиск провини та страх суспільного осуду через те, що не бере участі в бойових діях. Ланцюжок асоціацій веде Леся до спогадів про студентські роки. Ті роки, коли вони разом зі Славком, були удвох наївно закохані в одну дівчину — молоду художницю Катю, котру поза очі прозвали «Медузою».
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aукр.
650			_aЛітературно-художне видання
653			_aВійна _aДружба _aТовариші
655			_vроман
942			_2udc _cBK
999			_c11839 _d11839