000			03495nam a22002537a 4500
003			Uzh_bibl
008			250320b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a978-966-06-0475-9 _c31.35
040			_bпол.
041			_2pol _apol
080			_a37
090			_a37 _bР-74
100			_aРоллє, Міхал
245			_aАфіни Волинські _bНарис з історії освіти у Польщі _cупорядники В. Короткий і Ю. Цимбал; _hТекст
260			_aКиїв _b"Либідь" _c2007
300			_a310 с. _fВ опр.
520			_a1 жовтня 1805 р. Тадеуш Чацький відкрив у Кременці Волинську гімназію, яку запроектував Гуго Коллонтай. Школа користувалася загальним визнанням з огляду на високий рівень знань, які вона надавала, та патріотичну виховну програму. В тодішній ситуації планом максимум, для позбавленої державності Польщі, була праця на користь польської освіти і культури. Саме це завдання успішно виконувала Волинська гімназія. Її виняткові досягнення у царині педагогіки були помічені, і 1819 року вона отримала статус ліцею з правом надання нижчих наукових ступенів. Навчальний заклад відіграв провідну роль у розвитку освіти, науки у культури не лише Правобережної України, але і всієї колишньої Речі Посполитої. Завдяки грону неординарних людей, які об'єднались при гімназії та ліцеї у Кременці, місто стало науковим, культурним, економічним та суспільним цетром великого регіону і заслужено отримало назву Афін Волинських. Інтелектуальні здобутки його мешканців у першій чверті ХІХ ст. впливали на перебіг суспільного життя значної частини Європи. Однією з кращих польськомовних праць, присвячених історії Кременецького цілею, є книга Міхала Роллє. Вона прослідковує шлях навчального закладу на тлі історії Східної Європи і є фактично нарисом історії польської освіти на Правобережній Україні. Діяльність Кременецького ліцею об'єктивно сприяла відродженню польської державності і стала символом українсько-польського культурного єднання.
521			_aДля широкого кола читачів.
546			_aукр.
650			_aНауково-популярне видання
653			_aКнига, що об'єднує народи
655			_aІсторія
942			_2udc _cBK
999			_c13581 _d13581