000			02712nam a22002297a 4500
003			Uzh_bibl
008			250414b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_c20.00
040			_bукр.
041			_2ukr _aukr
080			_a7(477)
090			_a7(477) _bА 65
100			_aАндрійцьо, Василь
245			_aМикола Садовський і Закарпаття. _hТекст
260			_aУжгород _bҐражда _c2015
300			_a48 с.
520			_aІсторія театрознавства на Закарпатті починається з рецензії Михайла Лихварчика (Лаборського) на постановку драми О. Духновича «Добродетель превышает богатство», що відбулася 15 червня 1851 року за участю школярів сіл Стройняни та Тополяни, які навчалися в Ужгородській гімназії, на народному святі «Маялес» (зустріч весни). Рецензія ця була надрукована у віденській газеті «Вісник русинів Австрійської держави», що, на думку професора Рос-тислава Пилипчука, і є першим скромним театрально-естетичним документом на Закарпатті ХІХ ст. На сьогодні про український закарпатський театр маємо ґрунтовне дослідження Юрія-Августина Шерегія «Нарис з історії українських театрів Закарпатської України до 1945 р.», Гната Ігнатовича – «Від гасниці до рампи», Василя Руснака – «Театр Срібної Землі», книги й статті Йосипа Баглая, Василя Андрійця – «Нова сцена. Театр Карпатської України» та його ж монографію «Руський театр товариства «Просвіта» в Ужгороді (1921-1924) – перший професіональний український театр на Закарпатті». І ось щойно побачило світ ще одне наукове дослідження Василя Андрійця – книга «Микола Садовський і Закарпаття».
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aукр.
650			_aКраєзнавча література
942			_2udc _cBK
999			_c13975 _d13975