000			03159nam a22002537a 4500
003			Uzh_bibl
008			250724b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a978-966-03-9222-9 _c110.00
040			_bукр.
041			_2ger _aukr
080			_a141.1(430)
090			_a141.1(430) _bН 73
100			_aНіцше,Фрідріх
245			_aШопенгауер як вихователь. Сутінки ідолів _cпер.з нім.А.Савченко _hТекст
260			_aХарків _bФоліо _c2023
300			_a187 с. _fВ опр.
490			_aСерія"Зарубіжні авторські зібрання"
520			_aФрідріх Ніцше (1844—1900) — видатний німецький філософ і мислитель ХІХ століття, чиї твори мали вибуховий ефект і зробили його чи не найцитованішим філософом у ХХ сторіччі. Отримавши класичну освіту і ставши професором філології у 24 роки, Ніцше до того ж захоплювався музикою, яку вважав найвищим проявом творчого духу. Його першим філософським твором стало «Народження трагедії з духу музики» (1872). Саме в цей період Ніцше захопився філософією Шопенгауера і музикою Вагнера. Але бунтівна натура мислителя не дала йому довго зачаровуватися ідеалізмом, як не спокусив його і матеріалізм. Ніцше знайшов свій особистий шлях — він називав себе філософом неприємних істин. Зміни у світогляді сприяли тому, що він став сповідувати ірраціоналізм та «волю до влади». Вінцем його філософії стала «книга для усіх і ні для кого» — «Так говорив Заратустра» (1883—1885). А представлену в нашому виданні «Веселу науку» (1881—1882, друге видання — 1886—1887) Ніцше пізніше називав коментарем до ще не написаного «Заратустри». Афористичність, що притаманна творам Ніцше, його неабиякий літературний хист зробили його творчість надбанням не тільки філософії, а й літератури. І саме це пояснює його популярність — творами Ніцше захоплювались і шанувальники художньої літератури.
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aукр.
650			_aЛітературно-художне видання
655			_aФілософія
942			_2udc _cBK
999			_c15177 _d15177