000 | 03159nam a22002537a 4500 | ||
---|---|---|---|
003 | Uzh_bibl | ||
008 | 250724b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
020 |
_a978-966-03-9222-9 _c110.00 |
||
040 | _bукр. | ||
041 |
_2ger _aukr |
||
080 | _a141.1(430) | ||
090 |
_a141.1(430) _bН 73 |
||
100 | _aНіцше,Фрідріх | ||
245 |
_aШопенгауер як вихователь. Сутінки ідолів _cпер.з нім.А.Савченко _hТекст |
||
260 |
_aХарків _bФоліо _c2023 |
||
300 |
_a187 с. _fВ опр. |
||
490 | _aСерія"Зарубіжні авторські зібрання" | ||
520 | _aФрідріх Ніцше (1844—1900) — видатний німецький філософ і мислитель ХІХ століття, чиї твори мали вибуховий ефект і зробили його чи не найцитованішим філософом у ХХ сторіччі. Отримавши класичну освіту і ставши професором філології у 24 роки, Ніцше до того ж захоплювався музикою, яку вважав найвищим проявом творчого духу. Його першим філософським твором стало «Народження трагедії з духу музики» (1872). Саме в цей період Ніцше захопився філософією Шопенгауера і музикою Вагнера. Але бунтівна натура мислителя не дала йому довго зачаровуватися ідеалізмом, як не спокусив його і матеріалізм. Ніцше знайшов свій особистий шлях — він називав себе філософом неприємних істин. Зміни у світогляді сприяли тому, що він став сповідувати ірраціоналізм та «волю до влади». Вінцем його філософії стала «книга для усіх і ні для кого» — «Так говорив Заратустра» (1883—1885). А представлену в нашому виданні «Веселу науку» (1881—1882, друге видання — 1886—1887) Ніцше пізніше називав коментарем до ще не написаного «Заратустри». Афористичність, що притаманна творам Ніцше, його неабиякий літературний хист зробили його творчість надбанням не тільки філософії, а й літератури. І саме це пояснює його популярність — творами Ніцше захоплювались і шанувальники художньої літератури. | ||
521 | _aДля широкого кола читачів | ||
546 | _aукр. | ||
650 | _aЛітературно-художне видання | ||
655 | _aФілософія | ||
942 |
_2udc _cBK |
||
999 |
_c15177 _d15177 |