000 | 02599nam a22002537a 4500 | ||
---|---|---|---|
003 | Uzh_bibl | ||
005 | 20250730152527.0 | ||
008 | 250730b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
020 |
_a978-966-176-056-0 _c99.00 |
||
040 | _bукр. | ||
041 |
_2ukr _aukr |
||
080 | _a398.2(477.87) | ||
090 |
_a398.2(477.87) _bТ46 |
||
100 | _aТиховська, Оксана | ||
245 |
_aУкраїнська народна чарівна казка _bпсихоаналтичний аспект _cРецензент М. Дмитренко _hТекст |
||
260 |
_a Ужгород _bҐражда _c2011 |
||
300 |
_a256 с. _fв опр. |
||
520 | _aУ монографії вперше в українській фольклористиці проаналізовано семантику персонажів українських народних чарівних казок у контексті психоаналізу. Розглянуто особливості об’єктивації архетипів “Аніма”, “Анімус“, “Самість”, “Мудрий Старий (Стара)”, “Дух”, “Тінь” шляхом аналізу сюжетів. Герої трактуються як об’єктивовані архетипи колективного несвідомого, а сюжети казок – як метафоричні сценарії вікових ініціацій чоловіка (у “чоловічих” казках) або жінки (в “жіночих” казках). З використанням положень психоаналізу З. Фройда та К.-Г. Юнга висвітлено історію людської душі, яка в чарівних казках прихована під системою архетипних образів, мотивів і символів. Систему персонажів чарівних казок розглянуто як нерозривну єдність об’єктивованих архетипів, які у процесі взаємодії створюють мозаїчну картину індивідуації людини, яка, долаючи межу між реальним та ірреальним, знаходить шлях до осягнення Самості. | ||
521 | _aДля широкого кола користувачів | ||
546 | _aукр. | ||
650 |
_aКраєзнавча література _xНаукове видання |
||
655 |
_aФольклор _vКазка |
||
942 |
_2udc _cBK |
||
999 |
_c15245 _d15245 |