000 | 02866nam a22002537a 4500 | ||
---|---|---|---|
003 | Uzh_bibl | ||
008 | 250904b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
020 |
_a978-617-664-184-1 _c120.00 |
||
040 | _aукр. | ||
041 |
_2eng _aukr |
||
080 | _a821(410) | ||
090 |
_a821(410) _bТ 52 |
||
100 | _aТолкін, Джон | ||
245 |
_aПадіння Артура _cпер. з англ. О. О'ЛІР; літ. ред. і консуль. О. Фешовець; за рнд. К. Толкіна _hТекст |
||
260 |
_aЛьвів _bВидавництво "Астролябія" _c2018 |
||
300 |
_a256 с. _fВ опр. |
||
520 | _a«Падіння Артура», єдиний літературний екскурс Дж. Р. Р. Толкіна у світ легенд про бриттського короля Артура, цілком може вважатися його найрафінованішим і наймайстернішим здобутком у зверненні до давньоанглійського алітераційного вірша. Тут він переосмислив стародавні артурівські сказання, привнісши в них усеохопне відчуття грізної величі й рокованости — чи то він розповідає про Артурову виправу за море, до далеких поганських країв, чи про втечу Ґвіневери з Камелоту, чи про велику морську битву після повернення Артура до Британії, чи описує зрадника Мордреда або ж болісні вагання Ланселота в його замку. Та, на жаль, «Падіння Артура» належить до тих кількох великих епічних поем, яких Толкін свого часу не закінчив, і її вперше опублікував його син, вірний хранитель спадку великого майстра, Крістофер Толкін. Він і супроводжує поему трьома блискучими есеями, в яких веде мову про артурівську літературну традицію, еволюцію «Падіння Артура», відображену в батькових чернетках, а також про зв’язки поеми зі світом Середзем’я. | ||
521 | _aДля широкого кола користувачів | ||
546 | _aукр. | ||
650 | _aЛітературно-художнє видання | ||
653 |
_aМорська битва. _aСмерть Артура. _aВідлиття Артура. |
||
655 |
_aЛегенди _vФентезі |
||
942 |
_2udc _cBK |
||
999 |
_c15422 _d15422 |