000			03242nam a22002537a 4500
003			Uzh_bibl
008			260408b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a5-301-00828-5 _c3.20
040			_aукр.
041			_2ukr _aukr
080			_a821(477)
090			_a821(477) _bП 32
100			_aПідмогильний, Валер'ян
245			_aІсторія пані Ївги _cУпоряд. та автор передм. і приміт. В.Є Коцюк; худож. О.В. Набока _hТекст
260			_aКиїв _bВеселка _c1991
300			_a173 с. _bіл.
520			_aВ оповіданні Валер’ян Підмогильний реалістично відтворив складну ситуацію взаємин старої інтеліґенції й нового ладу в перші пореволюційні роки.З 1905 року, коли селяни вбили в маєткові її чоловіка, пані Ївга Нарчевська перебралась до міста. Смерть чоловіка її не так вжахнула, як здивувала. Село стало їй незрозуміле, а селяни то й зовсім. Тридцять років прожила пані Ївга на селі — і весь час селяни здавались їй надзвичайно лагідні. Принаймні такими вона бачила їх, коли вони приходили з якимсь проханням. І раптом дике збурення, палії, руїна і нагла чоловікова смерть. Пані Ївга покинула маєток і оселилась в місті — найняла невеличку кімнатку на тихій вулиці, нікуди не виїздила, нікого не приймала, тільки гуляла часом сама ввечері, а вдень читала книги. Обідати їй носили з їдальні. А в маєткові лишився син Андрій. Він був на батька похожий — так само упертий і певний. Його не здивувало село — він приїхав на другий день, як батька вбито, і вже не покидав маєтку. Почав буряки сіяти, цукроварню поставив, свині розвів, молочарню — інтенсивне господарство, казав він. Матері висилав гроші, а то й сам заїздив вряди-годи.
521			_aДля середнього та старшого шкільного віку
546			_aукр.
650			_aЛітературно-художнє видання _yПочаток ХХ століття, доба суспільних змін і трансформацій _zУкраїна, переважно міське середовище
653			_aЛюбов _aСамотність _aМораль _aПочуття _aЖиття
655			_aОповідання (психологічна проза) _vОповідання. Повість
942			_2udc _cBK
999			_c17277 _d17277