| 000 | 02568nam a22002417a 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 003 | Uzh_bibl | ||
| 008 | 260409b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
| 020 |
_a978-8-99-38852-0-9 _c200.00 |
||
| 040 | _bукр. | ||
| 041 |
_2ukr _aukr |
||
| 080 | _a94(477) | ||
| 090 |
_a94(477) _bБ 91 |
||
| 100 | _aБукреєва,Ліза | ||
| 245 |
_aТут зводять будинки з попелу _hАльбом |
||
| 260 |
_aКиїв _bPublish Pro _c2025 |
||
| 300 |
_a158 с. _bіл. _fВ опр. |
||
| 520 | _aУ межах ініціативи FotoEvidence Ukraine (UAPP × FotoEvidence) @ukrainian_photographers видала фотокнигу Лізи Букреєвої @lisa_bukreyeva «Тут зводять будинки з попелу» — камерну й водночас безмежно масштабну історію про повсякденне життя цивільних у деокупованих і прифронтових громадах. Це книга про рутину, в якій інколи зникає логіка, але залишається людська гідність. Про зруйновані місця, що можуть здаватися майже звичайними, якщо не вдивлятися. Та щойно зупиняєш погляд — проступають тріщини: страх, біль, упертість, надія. У центрі проєкту — спроба відповісти на питання, яке звучить майже нестерпно простим: чому люди залишаються там, де знищена інфраструктура, бракує базових умов для життя, а небезпека є щоденною реальністю? «Тут зводять будинки з попелу» — не лише про виживання. Це про право: залишатися на своїй землі попри руйнування; вирішувати, де жити — і навіть де померти. Про внутрішню силу, яка не завжди має гучні слова, але проявляється у найпростішому — у присутності, в опорі будням, у небажанні віддати свій дім війні остаточно. | ||
| 521 | _aДля широкого кола читачів | ||
| 546 | _aукр. | ||
| 650 | _aПопулярне видання | ||
| 655 | _aФотоальбом | ||
| 942 |
_2udc _cBK |
||
| 999 |
_c17298 _d17298 |
||