000			02343nam a22002537a 4500
003			Uzh_bibl
008			260508b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a5-333-00246-0 _c1.70
040			_aукр.
041			_2ukr
080			_a821(477)
090			_a821(477) _bМ 69
100			_aМихайленко, Анатолій
245			_aЗавжди, коли повертаюся додому _hТекст
260			_aКиїв _bРадянський письменник _c1989
300			_a367 с. _fВ опр.
520			_aТвір українського радянського письменника продовжує деякі лінії роману "Ордалія", що вийшов раніше. Діють в ньому діти головних героїв попереднього роману, наші сучасники. У центрі оповіді – син полеглого фронтовика Максим Волошко, редактор однієї з газет. Дія відбувається в наші дні, коли перед пресою відкрились нові можливості говорити з читачами прямо, чесно, відверто. У своїх непростих роздумах про життя головний герой знову й знову повертається до досвіду свого рідного села, першого комунара Арсена Волошка й створеної ним комуни, а потім – колгоспу, спроектовує минуле на наші недавні невдачі й помилки. В мозаїчній манері автор змальовує минуле і сучасне, як безперервний потік життя, шукає ті корені, з яких виріс бурян застійних явищ.
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aукр.
650			_aЛітературно-художнє видання _yПереважно 1980-ті роки; сучасність автора _zУкраїна
653			_aПреса _aРодина _aСело _aПам’ять _aКолгосп
655			_aСоціально-психологічний роман _vРоман
942			_2udc _cBK
999			_c17683 _d17683