000			03512nam a22002537a 4500
003			Uzh_bibl
008			260721b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a978-617-8299-23-1 _c362.00
040			_bукр.
041			_2ukr _aukr
080			_a821(477)
090			_a821(477) _bК 94
100			_a Кур'ята,Ніна
245			_aДзвінка. Українка, народжена в СРСР _hТекст
260			_aКиїв _bЛабораторія _c2024
300			_a376 с. _fВ опр.
520			_aУ вас така гарна українська мова – ви, мабуть, зі Львова?» – цю фразу головна героїня дебютного роману Ніни Кур’яти «Дзвінка» чутиме безліч разів. І постійно долатиме чужі стереотипи стосовно себе і своїх земляків з українського Півдня. Ця книга про те, як це — народитися українкою в СРСР, відчути на собі спочатку радянську пропаганду і мовну дискримінацію, а потім – упередженість земляків з інших регіонів. Створити та втримати власну ідентичність Дзвінці допомагає сім’я – саме родинні історії та сімейне виховання сіють в ній зерна сумніву стосовно того, а чи варто вірити тому, що говорять у школі, пишуть в газетах і «брешуть» по телевізору. Дитинство головної героїні припадає на добу пізнього Брєжнєва і початку «Перестройки», юність — на розвал Радянського Союзу та сумнозвісні дев’яності, а доросле життя — на остаточне становлення Незалежності. Переїхавши до Одеси, Дзвінка має відстоювати свою інакшість в зросійщеному середовищі, а згодом в Києві та на Заході України має доводити, що вона – така сама українка, як і ті, хто народилися по інший бік Збруча, її рідна мова – українська, і на Одещині живуть українці. Герої книги розмовляють українською та російською мовами, подільським та галицьким діалектом – і, звісно ж, суржиком. Там є такі слова, як «клубніка», «помидора», «ґаблі», «каляфьор» і «спіжарка». Все, як у нашому житті, такому багатому на непередбачувані обставини і різноманітні культурні коди.
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aукр.
650			_aЛітературно-художне видання
653			_aРадянська пропаганда _aУпередженість _aМовна дискримінація
655			_a Сучасна українська проза
942			_2udc _cBK
999			_c18830 _d18830