000			02377nam a22002537a 4500
003			Uzh_bibl
008			260728b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a978-617-7463-09-1 _c81.00
040			_bукр.
041			_2ukr _aukr
080			_a821(477)
090			_a821(477) _bЧ 42
100			_aЧемерис, Валентин
245			_aМарина-цариця московська. _cХудож.-оформлювач О. Іванова _hТекст
260			_aКиїв _bДовженко Букс _c2016
300			_a699 с. _fВ опр.
520			_aСвої листи на батьківщину вона підписувала: «Марина — цариця московська». І вона була нею — царицею московською. Щоправда, всього лише дев’ять (!) днів у році 1606-му. І потім вісім років неймовірних злетів і карколомних падінь. Марина Мнішек, польська графиня, вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора з Карпат, волею випадку (чи істо рії) стала царицею і жоною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними, а її — царицею Смути. Про це й розповідається в романі Валентина Чемериса. А ще про кохання Марини до молодого царя Дмитрія, про останню її любов до козацького отамана Івана Заруцького, про криваву трагедію, що її спіткала, і про подальшу долю московської цариці, чиє життя так рано урвалося — у 26 років — у башті Коломенського кремля і яка вже після своєї смерті буде оголошена відьмою і чаклункою…
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aукр.
650			_aЛітературно-художнє видання
653			_aЦариця _aЗрада _aКохання
655			_aІсторичні твори _vРоман
942			_2udc _cBK
999			_c19029 _d19029