| 000 | 02670nam a22002417a 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 003 | Uzh_bibl | ||
| 008 | 260826b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
| 020 |
_a978-617-522-249-2 _c323.00 |
||
| 040 | _bукр. | ||
| 041 |
_2ukr _aukr |
||
| 080 | _a821(477) | ||
| 090 |
_a821(477) _bС 85 |
||
| 100 | _aСтороженко,Олекса | ||
| 245 |
_aМежигірський дід _hТекст |
||
| 260 |
_aКиїв _bЩе одну сторінку _c2024 |
||
| 300 | _a320 с. | ||
| 520 | _aОлекса Стороженко відомий насамперед веселими оповіданнями про чортів і «прикрих баб», та справжню любов він плекав саме до історичної минувшини. Мандруючи у службових справах, письменник полюбляв знайти старожила і розпитати його про колишні часи, — нерідко це виливалося в унікальні історії. Проза Стороженка просякнута духом козаччини й тугою за безповоротно втраченим минулим. Поряд із замальовками-гуморесками письменник фіксує на папері загублені дні слави запорожців і гайдамаків, збирає народні легенди й бувальщини, записує фольклор. Крім того, Стороженко мав на меті створити «українського Фауста» в образі легендарного Марка Пекельного, що мандрує на межі між цим і тим світом. Якби не передчасна смерть автора — хтозна, чи не став би цей твір поряд з Енеїдою і Чорною радою. Наслідуючи приклад письменника, можемо й ми поринути в минуле, збережене хіба на сторінках книжок, і оживити його, як робив це Олекса Стороженко, створюючи «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа», «Дороша», «Марка Проклятого» та інші неповторні твори. | ||
| 521 | _aДля широкого кола читачів | ||
| 546 | _aукр. | ||
| 650 | _aЛітературно-художне видання | ||
| 655 |
_aВітчизняна класика _vвибрані твори |
||
| 942 |
_2udc _cBK |
||
| 999 |
_c19265 _d19265 |
||