| 000 | 02476nam a22002657a 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 003 | Uzh_bibl | ||
| 008 | 260901b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
| 020 |
_a978-617-522-566-0 _c353.00 |
||
| 040 | _bукр. | ||
| 041 |
_2eng _aukr |
||
| 080 | _a821(73) | ||
| 090 |
_a821(73) _bВ 54 |
||
| 100 | _aВільямс,Теннессі | ||
| 245 |
_aРимська весна місис Стоун _cпер.з англ.Ж.Карпенко _hТекст |
||
| 260 |
_aКиїв _bЩе одну сторінку _c2025 |
||
| 300 |
_a176 с. _fВ опр. |
||
| 490 | _aСерія"Південна готика" | ||
| 520 | _aРомантична весна, що трапляється в бутті місис Стоун, удови й колишньої театральної актриси, розбурхує в ній другу молодість і чуття, яких жінка за понад 50 літ життя ще не мала. Невдача на сцені, тривалий платонічний шлюб, незреалізованість плоті підштовхують завжди стриману і тактовну місис Стоун полишити Нью-Йорк і податися до Рима, а зустріч із на 30 років молодшим Паоло віщує буяння почуттів і втамування спраги кохання. От тільки розповідь парубка про фінансові негаразди друга і прохання позики видаються підозрілими. Та ще й приятелька графиня розводиться про непевність і нещирість цього красеня, натякаючи, що він знаний джиґун. У книзі «Римська весна місис Стоун» Т. Вільямс зачіпає питання щирості й лицемірства, жертовності заради позірних статусів та ілюзорного щастя, а також спроби рухатися супроти плину, який затягує в порожнечу | ||
| 521 | _aДля широкого кола читачів | ||
| 546 | _aукр. | ||
| 650 | _aЛітературно-художне видання | ||
| 653 |
_aАктриса _aВдова _aЛицемірство |
||
| 655 |
_aІноземна класика _vроман |
||
| 942 |
_2udc _cBK |
||
| 999 |
_c19324 _d19324 |
||