| 000 | 02348nam a22002657a 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 003 | Uzh_bibl | ||
| 005 | 20230524152116.0 | ||
| 008 | 230524b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
| 020 |
_a978-617-12-9290-1 _c190.00 |
||
| 040 | _bукр. | ||
| 041 |
_2ukr _aukr |
||
| 080 | _a821(477) | ||
| 090 |
_a821(477) _bД 12 |
||
| 100 | _aДашвар, Люко | ||
| 245 |
_aМолоко з кров'ю _hТекст |
||
| 260 |
_aХарків _bКнижковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля" _c2022 |
||
| 300 |
_a272 с. _fВ опр. |
||
| 520 | _aНизку червоних, як кров, коралів носила на грудях горда чорноока Маруся і хотіла подарувати колись на щастя доньці... Вірила, що знає, яке воно, те щастя. Та хіба жінці це вирішувати — не долі? Бо жінка думала: «Що люди скажуть?..» А вони ж скажуть, приліпиться — не обірвеш... Та так і не дізнався ніхто, як на неї, чужу дружину, щоночі, все життя чекав Степан. Це йому вона народила доньку, бо кохала... А тоді люди склали легенду... У колись перспективне село, а тепер — перспективне місце для гольф-клубу і розкішних маєтків приїздить з-за кордону Руслана Ординська, юна красуня, донька українського олігарха. Шукає не просто місце для будинку, а місце з «легендою». Натомість знаходить всохлий бузковий кущ і червону намистину під ним, єдину на тонкій нитці... І кілька тендітних живих паростків... | ||
| 521 | _aПрисутня ненормативна лексика (16+) | ||
| 546 | _aукр. | ||
| 650 | _aЛітературно-художнє видання | ||
| 653 |
_aКохання _aУкраїнське село |
||
| 655 |
_aФікшн. Сучасна українська проза _vРоман |
||
| 942 |
_2udc _cBK |
||
| 999 |
_c5905 _d5905 |
||