000			03216nam a22002657a 4500
003			Uzh_bibl
005			20211112104147.0
008			211112b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a978-617-614-273-7 _c150 грн.
040			_bукр.
041			_2ger _aukr
080			_a821(430)
090			_a821(430) _bВ 62
100			_aВодін, Наташа
245			_aВона була з Маріуполя _cпер. з нім.Христини Назаркевич _hТекст
260			_aЧернівці _bКниги - XXI _c2019
300			_a336 с . _fВ опр.
520			_aРоман «Вона була з Маріуполя» (2017) присвячено матері письменниці, яка надто рано пішла з життя. Те, чого не змогла збагнути десятирічна донька, мотиви іноді геть незрозумілих вчинків матері чи, скажімо, фразу, яку мама часто повторювала: «Бачила б ти те, що я набачилася…» – намагається з дистанції часу і віку розплутати зріла жінка, письменниця Наташа Водін. Роман так і залишиться багато в чому непідтвердженим припущенням авторки, яка спробувала, опираючись на більш ніж скупі інформації – адже фактично жодних достовірних архівних матеріалів про примусових робітників не збереглося, як і не залишилося вже людей, які могли б викласти свої спостереження очевидців, – розповісти світові на прикладі історії життя своєї матері історію сотень тисяч людей зі зламаними долями, про яких мало що пам’ятають сьогодні. Щоб написати історію матері, авторка застосовує всю силу емпатії, намагаючись відтворити умови життя і душевний стан молодої жінки упродовж страшного у своїй безпросвітності життя: народження в час громадянської війни в заможній маріупольській родині, поступова втрата рідних людей, страх, голод, невідомість, виснажлива праця, животіння в таборах для переміщених осіб, постійне приниження і, врешті, остаточна втрата віри в себе..
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aукр.
650			_aЛітературно-художнє видання
653			_aБіографія _aМама _aГромадянська війна _aВтрата рідних _aТабори
655			_a[Фікшн] _vРоман
942			_2udc _cBK
999			_c940 _d940