Афіни Волинські Нарис з історії освіти у Польщі упорядники В. Короткий і Ю. Цимбал; Текст
Вид матеріалу:
Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
---|---|---|---|---|---|
![]() |
Бібліотека-філія №2 Читальна зала старший відділ | 37 (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 14667 |
Огляд полиць бібліотеки/підрозділу „Бібліотека-філія №2“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
1 жовтня 1805 р. Тадеуш Чацький відкрив у Кременці Волинську гімназію, яку запроектував Гуго Коллонтай. Школа користувалася загальним визнанням з огляду на високий рівень знань, які вона надавала, та патріотичну виховну програму. В тодішній ситуації планом максимум, для позбавленої державності Польщі, була праця на користь польської освіти і культури. Саме це завдання успішно виконувала Волинська гімназія.
Її виняткові досягнення у царині педагогіки були помічені, і 1819 року вона отримала статус ліцею з правом надання нижчих наукових ступенів. Навчальний заклад відіграв провідну роль у розвитку освіти, науки у культури не лише Правобережної України, але і всієї колишньої Речі Посполитої. Завдяки грону неординарних людей, які об'єднались при гімназії та ліцеї у Кременці, місто стало науковим, культурним, економічним та суспільним цетром великого регіону і заслужено отримало назву Афін Волинських. Інтелектуальні здобутки його мешканців у першій чверті ХІХ ст. впливали на перебіг суспільного життя значної частини Європи.
Однією з кращих польськомовних праць, присвячених історії Кременецького цілею, є книга Міхала Роллє. Вона прослідковує шлях навчального закладу на тлі історії Східної Європи і є фактично нарисом історії польської освіти на Правобережній Україні. Діяльність Кременецького ліцею об'єктивно сприяла відродженню польської державності і стала символом українсько-польського культурного єднання.
Для широкого кола читачів.
укр.
Немає коментарів для цієї одиниці.